Основні правила монтажу димоходів
- Визначення діаметру димоходу проводиться відповідно розрахунковим таблицям в залежності від типу котла і його потужності, чи рекомендації виробника (при їх наявності). Відповідно до проекту визначається висота і зміщення вісі димоходу від виходу котла.
- Знизу димохід повинен опиратися на нижню чи проміжну основу (настінне кріплення з трикутними кронштейнами).
- На вертикальних ділянках для розвантажування димоходу кожні 5м необхідно встановлювати розвантажувальну платформу.
- Не можна розміщувати стик труб безпосередньо в місці перекриття. Він повинен бути або нижче, або вище.
- Рекомендовано встановлювати на вертикальних ділянках настінні хомути через кожні 2,5м, на горизонтальних або похилих ділянках – через кожні 1,5м. Їх встановлюють також перед коліном і,безпосередньо, після нього.
- Не можна навантажувати відводи чи закінчення похилої ділянки, тому повинні бути змонтовані додаткові проміжні кріплення. Допускається ухил димоходів від вертикалі до 30º з відхиленням в сторону до 1м при забезпеченні площі перетину похилих ділянок димоходу не менше перетину вертикальних ділянок.
- На горизонтальних ділянках, які не повинні перебільшувати 2-х метрів, необхідний нахил 20мм на кожний метр труби. Димовідвідна труба, яка з'єднує опалювальний пристрій з димоходом, повинна мати вертикальну ділянку. Довжина вертикальної ділянки з'єднувальної труби від низу димовідвідного патрубка опалювального пристрою до вісі горизонтальної ділянки труби повинна бути не менше 0,5м.
- На димовідвідних трубах допускається не більше трьох поворотів з радіусом заокруглення не менше діаметра труби.
- В місцях, де димохід проходить крізь покрівлю, передбачений такий елемент як криза. Це конусна труба з привареним листом, яка розрахована на відповідний кут нахилу даху: 0-15º, 15-30º або 30-45º.
- Зверху двостінний димохід закінчується конусом. Згідно ДБН В.2.5-20-2001 на території України установка грибків і інших закінчень на димоходи газових котлів НЕ допускається.
- Для відводу конденсату димохід повинен бути обладнаний ревізією з лючком для очищення і конденсатовідводом. Нижня частина димоходу – ревізія або трійник з конденсатовідводом чи заглушкою – повинні знаходитись в доступному для обслуговування місці і бути безпечними для оточуючих.
- Якщо димова труба піднімається більше, ніж на 2 метри над дахом, то встановлюються додаткові розтяжки.
- При монтажі димоходу в шахті або цегляному каналі необхідно враховувати, що через кожні 3 метри рекомендується встановлювати на димоході монтажний хомут, який забезпечує його вертикальну рухливість та під час експлуатації і центрує димохід у шахті.
УВАГА!
Необхідно дотримуватися правил протипожежної безпеки:
- При проходженні неізольованої труби через дерев'яне перекриття, необхідно прокласти додаткову ізоляцію, а на верхній і нижній його поверхні встановити азбестоцементний лист, товщина якого від 10мм, з металічною манжетою;
- Мінімальна відстань до дерев'яних поверхонь при двостінних димоходах – 200мм, при одностінних – 500мм;
- Відстань від з'єднувальної труби до перекриття із негорючих матеріалів приймається не менше 50 мм, а із горючих і важкогорючих матеріалів – не менше 250мм;
- Допускається зменшення відстані з 250 до 100мм при умові захисту горючих і важкогорючих конструкцій покрівельною сталлю по листу азбесту товщиною не менше 3мм;
- Недопустима безпосередня близькість димоходу до матеріалів та речовин, які легко займаються. У таких місцях димохід повинен бути додатково ізольований цегляною кладкою;
- На котлоагрегатах, які працюють на газовому паливі, і на димоходах від них, необхідно передбачати вибухові клапани. Кількість вибухових клапанів, їх розміщення і розміри повинна визначати проектна організація;
- Перед випробуванням димоходу необхідно впевнитися, що всередині димоходу не залишилося зайвих речей чи частин упаковки. Попереднє випробування димоходу можна провести старим відомим засобом - за допомогою запаленого паперу.
- Для підтримки економної та безперебійної роботи котла слід систематично перевіряти і очищувати димохід від сажі та сміття. Очищення проводиться спеціалістом не менше 2-х разів на рік.
Виробник залишає за собою право змінювати конструкцію елементів.